Centrum Pomocy Prawnej im. Haliny Nieć » Тимчасовий захист для осіб з України продовжено до 4 березня 2028 року.

30 липня 2026 року Рада Європейського Союзу прийняла виконавче рішення (ЄС) 2026/1912 щодо продовження тимчасового захисту, запровадженого виконавчим рішенням (ЄС) 2022/382: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/PL/ALL/?uri=CELEX:32026D1912

До якого часу продовжено термін дії тимчасового захисту? Яке значення має продовження тимчасового захисту для тих, хто вже користується ним, а яке для тих, хто щойно прибуде на територію держав-членів ЄС? Нижче ми відповідаємо на найважливіші питання.

До якого часу продовжено тимчасовий захист?

На території держав-членів ЄС тимчасовий захист для осіб, переміщених з України, продовжено ще на один рік — до 4 березня 2028 року. У зв’язку з цим тимчасовий захист у Польщі також діє до цієї дати.

Більше про попереднє продовження тимчасового захисту: https://www.pomocprawna.org/przedluzenie-ochrony-czasowej-dla-osob-z-ukrainy-do-dnia-4-marca-2027-r

Чому продовжено тимчасовий захист ?

Тимчасовий захист було запроваджено в зв'язку з масовим прибуттям осіб з України після початку російської агресії в Україні. У новому рішенні Рада ЄС зазначила, що ситуація в Україні надалі не дозволяє забезпечити безпечні та сталi умови повернення осіб, які користуються тимчасовим захистом. Продовжує існувати ризик ескалації війни через триваючі атаки Російської Федерації, а гуманітарна ситуація, збереження нестабільності та невизначеності щодо подальшого розвитку подій можуть призвести до нового масового прибуття переміщених осіб. З огляду на це, подальше застосування тимчасового захисту залишається необхідним.

Одночасно держави-члени звертають увагу на нові тенденції та потреби, які слід враховувати при подальшому застосуванні тимчасового захисту.

Перш за все, нагадується, що правами, пов'язаними з тимчасовим захистом, можна користуватися лише в одній державі-члені ЄС. Щоб дотримуватися цих правил та уникнути багаторазової реєстрації бенефіціарів, держави-члени повинні відмовляти в наданні переміщеній особі документу на проживання, пов’язаного з тимчасовим захистом, якщо відомо, що ця особа вже отримала такий документ в іншій державі ЄС. Інформація про те, чи користувалася особа раніше тимчасовим захистом в іншій державі, повинна бути доступна та постійно оновлюватися на платформі реєстрації тимчасового захисту.

Варто при цьому пам’ятати, що польський тимчасовий захист не застосовується до особи, яка раніше отримала тимчасовий захист в іншій державі ЄС і це виключення поширюється також на осіб, які відмовилися від тимчасового захисту, наданого в іншій державі.

Незалежно від продовження тимчасвого захисту ще на рік, важливо також, щоб спільний підхід ЄС враховував зміну потреб України у сфері її оборонних можливостей. Країни ЄС повинні відтак враховувати ситуацію України також з точки зору її військових можливостей, щоб застосування тимчасового захисту не впливало негативно на її здатність захищатися від російської агресії. У зв’язку з цим тимчасовий захист для новоприбулих осіб має надаватися виключно тим, хто виконав свої військові обов’язки в Україні – без впливу на ситуацію осіб, які вже охоплені тимчасовим захистом у ЄС. Це одна з найважливіших змін, передбачена новим рішенням.

Євросоюз також підкреслює потребу у прискоренні процесу отримання особами, які користуються тимчасовим захистом, інших статусів перебування для якнайшвидшої стабілізації свого перебування і повної інтеграції в суспільство приймаючої країни. Пропонуємо ознайомитися з матеріалом про карту CUKR, доступним на нашому сайті польською та українською мовами: https://www.pomocprawna.org/karta-cukr-%E2%80%93-nowa-sciezka-legalizacji-pobytu-obywateli-ukrainy-w-polsce. При цьому, коли безпекова ситуація в Україні дозволить безпечне повернення, держави-члени повинні надавати можливість і підтримувати добровільне повернення та реінтеграцію осіб, які вирішать повернутися до країни.

Виконання військових обов’язків – нова умова для отримання тимчасвого захисту?

Рішення 2026/1912 встановлює, що тимчасовий захист може бути наданий лише тим особам, які виконали свої військові обов’язки в Україні, після надання, у відповідних випадках, належного підтвердження. Тому держави-члени повинні мати можливість легко перевірити, чи особа, що звертається за тимчасовим захистом, покинула територію України легально, зокрема з дотриманням наявних у неї військових обов’язків. Зазначається, що на практиці можуть знадобитися два рівні перевірки.

Перший має особливе значення для Польщі як держави-сусіда України. Припускається, що заявник, який з 5 серпня 2026 року легально перетнув кордон з України до Польщі через пропускний пункт, легально покинув Україну з дотриманням військових обов’язків. Легальний виїзд з України зазвичай має бути достатнім для підтвердження виконання нових умов, оскільки перевірка виконання військових обов'язків особами, які залишають Україну, в першу чергу контролюється українськими службами, а врегульоване ставлення до цих обов'язків залишається умовою законного виїзду та проходження прикордонного контролю на вихідному напрямку.

Як наслідок, новоприбула переміщена особа з України не зобов’язана надавати довідку про звільнення з військової служби, електронний документ в додатку Резерв+ або інші документи, що підтверджують його право виїхати з України.

Також відсутність штампа в паспорті не є прямою підставою для оскарження законності в’їзду. Це пов’язано, зокрема, із запуском нової системи Entry/Exit, яка переносить підтвердження перетину кордону зі штампа в документі в електронну систему.

У випадку обґрунтованих сумнівів щодо законного виїзду з країни походження (наприклад, якщо особа не має закордонного паспорта, не може підтвердити законний виїзд з України або є сумніви щодо законності перетину зовнішнього кордону), держава-член повинна застосувати другий етап перевірки, що полягає у перевірці офіційного документа, який підтверджує звільнення від виконання військового обов'язку або його виконання.

Цей документ може бути наданий у паперовій або електронній формі в додатку Резерв+. Повинен містити дані, що дозволяють ідентифікувати особу, а також інформацію про її статус щодо військового обов'язку, а у випадку необхідності – також про період звільнення. У разі прохання показати військовий документ, наразі немає вимоги щодо перекладу його польською мовою.

Під виконанням військових обов’язків слід розуміти звільнення даної особи від виконання обов’язку, непідлягання виконанню цьому обов’язку або інше правове врегулювання її військового статусу в Україні, яке підтверджує, що іноземець на момент надання тимчасового захисту в Польщі звільнений або не підлягає військовим обов’язкам в Україні.

У цьому контексті варто нагадати, що положення закону про надання іноземцям захисту, який регулює питання тимчасового захисту для громадян України, а також закон про допомогу громадянам України, у редакції після змін, внесених законом про припинення дії, вимагають від бенефіціарів цього захисту законного прибуття на територію РП.

Нове правило не поширюється на бенефіціарів тимчасового захисту, охоплених ним до 4 серпня 2026 р. які на цей день безперервно користувалися цим статусом. Щодо таких осіб не слід повторно вимагати документи про підтвердження законного виїзду з України, виключно через набрання чинності нових законів.

Чи впливає продовження тимчасового захисту на ситуацію осіб, які вже перебувають у Польщі та мають статус UKR?

У відповідності до законодавства, перебування бенефіціара тимчасового захисту, який легально прибув на територію Республіки Польща у період, вказаний у рішенні Ради Європейського Союзу про масове прибуття переселенців з метою користування тимчасовим захистом, вважається легальним від дня в’їзду на територію Польщі до останнього дня дії цього рішення. Особи, які мають у Польщі номер PESEL із статусом UKR, можуть й надалі користуватися тимчасовим захистом та пов’язаними з ним правами до 4 березня 2028 року, якщо тільки період дії захисту не буде знову продовжений. Цим бенефіціарам не потрібно повторно підтверджувати виконання військових обов’язків.

Чи впливає продовження тимчасового захисту на ситуацію інших громадян України, які не мають статусу UKR?

Слід зазначити, що хоча тимчасовий захист продовжено до 4 березня 2028 року, це не означає автоматичного продовження терміну легального перебування всіх громадян України, які перебувають у Польщі на інших підставах. У випадку громадян України, які перебувають у Польщі, наприклад, на підставі дозволу на тимчасове проживання або в рамках безвізового режиму, чинне законодавство передбачає легальність перебування до 4 березня 2027 року, якщо до цього часу законодавство з цього питання не буде змінено.

Підсумовуючи:

• бенефіціари тимчасового захисту з номером PESEL зі статусом UKR користуються цим захистом і мають право перебувати в Польщі на цій підставі до 4 березня 2028 року;

• громадяни України, які не мають статусу UKR, можуть користуватися продовженням законності свого перебування до 4 березня 2027 року лише у випадках, передбачених чинним законодавством, напр. на підставі закону яким продовжено термін дії національної візи, дозволу на тимчасове проживання або іншого документа на проживання;

• у випадку осіб, які прибули до Польщі з 5 серпня 2026 року з метою отримання тимчасового захисту, легальний перетин кордону з Україною має бути достатнім для підтвердження виконання нових критеріїв, визначених у Рішенні 2026/1912;

• вимога надати військові документи повинна здійснюватися тільки у випадку неможливості підтвердити законний виїзд з України або появи інших обґрунтованих сумнівів.

Не знайшли відповіді на своє запитання? Перевірте нашу сторінку, де ви знайдете більше інформації щодо тимчасового захисту , прав бенефіціарів тимчасового захисту в Польщі і не тільки: https://www.pomocprawna.org/przedluzenie-ochrony-czasowej-dla-osob-z-ukrainy-do-dnia-4-marca-2027-r або зв’яжіться з нами безпосередньо: porady@pomocprawna.org